Новорічна казка "12 місяців"

Сцена 1.
		Прийшла, нарешті, довгожданна мить: Герої казки нас усіх вітають. І знову пісня радісно дзвенить, І казка на екрані оживає. В країну казок підем я і ти, У казці всім цікаво побувати. Там вірних друзів можемо знайти І знову з ними гарно заспівати. У рік новий трапляються дива, І оживають казочки минулі. А ось вам, друзі, казочка нова, Хоч може здатися, що ви її вже чули.
		Нехай ця казка радість принесе!, Отож для вас усіх сьогодні п'єса. Знайомтеся: учитель Знаювсе, А учениця тут - сама принцеса.
Учитель Знаювсе		Принцесо, прошу Вас порахувать І відповідь у зошит записати: Тож скільки буде п'ять додати п'ять?
Принцеса		Мені уже набридло рахувати. Одне і те ж, і так вже цілий рік. Учитель мій вже знахабнів, я бачу: Лиш в клас переступаю я поріг, І зразу сотні прикладів, задачок.
Учитель Знаювсе.		Але ж принцесо...
Принцеса		Якщо я вже народилась багата, То навіщо вчитися й працювати. Всю роботу відмінно Тут зробити повинні Ті, ким буду я завжди керувати. От захочу: і зима зразу згине, А весна зігріє нашу країну. Буде ластівка в стрісі, Й перші проліски в лісі Аж до сонця пелюстками полинуть. Ви скажіть мені, чи хороше свято, Щоб мороз тріщав й заметіль мела. Нащо Новий рік взимку святкувати, Я не поняла, я не поняла.
Принцеса		Принцеса я чи ні, скажи-но?! А краще - далі від біди. Бажаю, пролісків корзину Щоб завтра ж хтось приніс сюди.
Учитель Знаювсе		Але ж зима, принцесо...
Принцеса		Годі! Нехай об'являть зараз всім, Що квіти я чекати згодна Вже зранку, десь в годинок сім.
Глашатай. Мачуха		Під свято новорічне Ми видали наказ  Нехай цвітуть сьогодні Підсніжники у нас  Травка зелені, сонечко блищить Ластівка з весною, в сіни нам летить   Нарвіть усі до ранку   Підсніжників простих  І вам за це насиплють корзину золотих   Скільки підсніжників в корзині Стільки й золота Ти чули, ти чули, донечко? Ото, я скажу, новина. Тож золота можна багато Вже завтра отримати нам. А що, як отак ризикнути, Хоч це і, скажу вам, дурня, Та ж добре багатими бути Уже із наступного дня А як же!!!!! охоче В багатстві прожити життя. Чи золота може не хочеш? Чи золото, може, сміття? Чого не буває на світі! І проліски взимку теж є. Пішли додому)))
Сцена 2. Падчерка, мачуха, її донька
		У цій хатині, знаєм точно, Не чули слова "доброта". Жорстока мачуха, а дочка Така ледача, що біда .
		Лиш падчерка сама, без неньки, Не знаючи покою й сну, Працює тут добу ціленьку, В душі чекаючи весну. А ми – її янголи-охоронці завжди їй допомагаємо
.
		Ось ця корзина велика, а значить багато золота в неї влізе. Корзина то в нас є, а от де підсніжників набрати? (Їсть пиріг) Які взимку підсніжники, он скільки снігу намело, вище вікон. А може під снігом вони собі і ростуть потихенько, на то вони і називаються підсніжниками Так, сходи до лісу!!!швиденько підсніжникі назбираєш – й додому, а я якраз дров підкину та ковдру тобі нагрію!!
	Болить в мене спина, матусю.
	Так є ж іще падчерка, друзі! Нехай пошукає за ніч.
Мачуха		Ану, ледацюго, до мене! За день хоч зробила би крок! Бери краще нашу корзину І в лісі знайди квіточок
Падчерка.		Я з ранку весь день працювала, І ще не сідала на мить. Зробила роботи немало, Хотіла якраз відпочить. Скажу вам відверто, чи можна, Щоб квіти зимою росли?
Дочка		Ще буде базікати кожен, Дурниці Ти нам не мели. Все сказано. Йди і не майся, Подалі біжи від біди! Без пролісків не повертайся Ти краще назавтра сюди.
Випихає падчерку на вулицю.
Сцена 3
Учень 1		Що ж діяти: хочеш-не хочеш, Та доля така в неї зла.
Учень 2		Зібралася падчерка мовчки І з плачем до лісу пішла.
Падчерка йде по лісу.
Падчерка		О Боже мій! Невже з-за квітів тих Тут, в лісі, гинути я мушу. Не чую вже ні рук, ні ніг, А скоро не почую й душу, Ніч надворі яка темна!!!! Немає ні місяця, ні зірочок ясних (замерзає)
З 'являються янголятка, танцюють.
		Зима! Зима! Скоріш сюди! Дитина в лісі замерзає. Уже недовго до біди. А що робити, ми не знаєм.
З'являються Зима і торкається чарівною паличкою Падчірки. Падчерка приходить до тями.
Зима		У час такий у лісі і сама?
		Зігрітися я тільки лише мрію.
Місяць. 1-зірка. 2-зірка. 1-зірка. 2-зірка.		Не впізнаєш? Зима. Іди до мене, я тебе зігрію. Он, бачиш, вогнище. У місяців сім'ї Допомогти і обігріти зможуть. Йди туди. Там друзі всі мої. Вони тобі найкраще допоможуть. Дякую, Матусю-Зима, але ніч така темна – боюсь я сама йти. Що ж робити????Місяцю Срібний!!!!Ніченько темна!!!!Зірочки ясні!!!Де ви???допомога нам ваша дуже потрібна!!! Чого кличете такої ночі??? Чорне-чорне полотно заглядає у вікно. Уночі всі люди сплять – час прийшов відпочивать. Срібний місяць випливає – сніг іскриться , сніг сіяє. Місяцю-Срібний, допоможи!!!!освіти мені дорогу до того вогнища!!!Остання то моя надія…. Добре, добре!!!Ти-хороша дівчинка Гей, ви, зіроньки-сестриці, Спать вночі вам не годиться. Ви  біжіть сюди скоріш, будемо стрічати Новий рік. В небі ясно сяють зорі, Мов намистечки блищать. І на свято новорічне Хочуть завітать до вас. Я вмію сказати найкращі вітання. Вдивіться у даль, коли зірка летить. І вмію бажати  найкращі бажання, І мрії здійснити в казкову цю мить. Я в Ніч Новорічну освічу дорогу, І сріблом засяє вечірній  сніжок. А  Новий рік я приведу до порогу, І щастя йому покладу у мішок. Сіло сонце , а у світі Новорічний бал. Ніч прийшла , а над землею Зірковий карнавал. Новорічна ніч. Я – Ніч Новорічна! Найкраща у році! Мені підкоряються інші всі ночі! Мене виглядають від року до року. Без мене Новий рік не ступить ні кроку. Чи є ще у році миліша година, Як в Ніч Новорічну збереться родина Допоможемо, тобі ми дівчинко!!Я теж тепер згадала тебе – я владу в брата Сонця заберу – ти ще працюєш, а йду зранку спати – ти вже працюєш!!!Зіроньки, запалаймо найяскравішими вогниками!
танець Ніч та зірочки. Пасербиця виходить на галявинку до місяців
Грудень		Ану мерщій, мерщій сюди до нас! Скажи-но нам відверто все, дитино, Що привело тебе в зимовий час, В таку тяжку холодную годину. Мороз, ну аж мурашки по спині. Чого пішла із теплої ти хати?
Падчерка		Та наказала мачуха мені Десь проліски у лісі відшукати.
Січень		Оце-то так! Квітки серед зими? Такого я не чув іще, повірте. І знаєш ти, і знаємо всі ми, Що не ростуть зимою в лісі квіти.
Падчерка		Та знаю
Лютий		Ну і що ж то за діла - Знущатись над дитиною простою? Невже ж то мачуха така у тебе зла, Що відпустила дівчинку зимою?
Березень		Скажу тобі я, Березень, таке: У місяці моєму так буває - На небі сонце ясно-золоте І все навколо зразу розцвітає.
Квітень		На те й весна, голубонько моя, Щоб розцвітали на поляні квіти. І знаю все оце напевно я, Бо ж сотні літ ось так і звуся - Квітень
Червень		А з червнем літо прийде.В добрий час! І стане тепло і приємно всюди. І сонечко усіх зігріє нас, І будуть вдячні нам за літо люди.
Листопад		А я - Листопад. Далі вже зима. Як ось тепер, ну хто ж цього не знає. Так що, дитино, зрозумій сама, Немає взимку пролісків. Немає!
Падчерка		Немає пролісків. Та все це знаю я. Це ж мачуха мені все наказала. Тож, бачите, то воля не моя - Я теж їй говорила і благала.
Зима		Послухай, брате Березню, в руці У тебе сила, знаю, ой, велика. Допоможи ти дівчинці оцій, А то ж, напевно, буде з нею лихо.
Березень		А що! Візьму і все переверну! Без чар не так цікаво в цьому світі. На п'ять хвилин покличемо весну!
З 'являються Весна.
Весна		Збирай, збирай-но швидше всюди квіти.
Падчерка збирає проліски.
Весна		Букет чарівний щастя принесе, Злим людям подобріти допоможе.
Падчерка		Спасибі, друзі! Дякую за все! Повірити очам своїм не можу!
Весна		Лиш квітку візьме хтось до рук своїх, І зразу подобрішають ті люди: Поселиться любов в серцях у них, А чари злі ураз розтануть всюди.
(Падчерка біжить) Січень:  Що ж, пора мені   посоха брати.(стукає об землю) Метелице, віхоло,  замітайте всі дороги і стежки.  Сип, посипай   білий сніжок. Вкривай землю білим килимом. (Всі місяці виходять з сцени,.. звучить музика)
Сцена 5 Принцеса, учитель Знаювсе, солдат.
Солдат		Чека принцеса квітів весняних, Чекає довго і чекає вперто,
		А поки не приніс ніхто ще їх, Нудьгу нестерпну розганя концертом.
Танок
		З Новим Роком вас  ваша величносте, з новим щастям. Ну щастя в мене завжди нове. Яке сьогодні число? 1 січня ваша величносте. Ні, ні Вчора було 31 грудня , Значить сьогодні 32 грудня;Новий рік ще не настав. Вже сьома ранку - пролісків нема. Це так народ виконує накази!
Учитель Знаювсе		Але ж, принцесо, на дворі зима, Це неможливо, я ж казав Вам зразу Якщо через 5 хвилин у мене не буде пролісків, то через 10 хвилин у вас  двох не буде голови.  (Заходить солдат ) Ваша величносте, згідно вашого наказу ці дві тітки принесли вам проліски. .
Заходять мачуха, її дочка, падчерка.
Мачуха		А ось і квіти!
Принцеса		Так? Давай, давай! Ось бачте, вчителю! Тепер мені ви винні!
Учитель Знаювсе		Але ж такого справді не бува, Це дійсно щось таке неімовірне,
Принцеса(нюхаючи квітку)		Який чудовий запах, наче дзвін! А скільки в квітці і краси, і сонця. І мій народ, який чудовий він, Приємно подивитись у віконце. Які у мене помисли легкі! Спішу, спішу робити я віднині, Щоб щастя поселилось навіки У кожнім серці, в кожної родини.
Принцеса		В золоті й прикрасах В діамантах теж
Падчерка		Скільки не старайся, Щастя не знайдеш
Учитель Знаювсе		Щастя не здобудуть Мідь і серебро.
Солдат		Усміхайся людям І твори добро.
Ніч		Якщо ти хочеш, Щоб в душі квітки цвіли. Якщо ти хочеш, Щоб вони добро несли
дочка		Хай лютує вітер, Хай мете зима,
Місяць		Треба завжди жити В дружбі з усіма.
Зима		Вчитися прощати, Вірить в майбуття,
Весна		Щоб добром і щастям Повнилось життя.
		пісня